Чемпионат Украины 2018 г. по шашечной композиции 100.

РОЗДІЛ V

ПРАВИЛА ШАШКОВОЇ КОМПОЗИЦІЇ

1. Предмет шашкової композиції
1.1. Визначення.
Шашкова композиція — вид творчості, що розвився з практичних партій. Мета композиції — показати нові можливості шашкової гри в художній формі. Кожна шашкова композиція основана на матеріалу та правилах гри і характеризується визначеним завданням. Виконати завдання (розв‘язати композицію) — значить знайти варіант (серію ходів за білих та чорних) або сукупність варіантів, що розкривають авторський задум.
Варіанти розв‘язку підрозділяються на тематичні (композиційні) та додаткові. Окрім них, складовою частиною задума автора можуть бути „удавані сліди" — спроби виконати завдання, що зустрічають спростування.
Шашкові композиції повинні відповідати ряду формальних та художніх вимог. Формальні вимоги є обов‘язковими, при їх порушенні композиція дефектна, і не має права на існування. Порушення художніх вимог впливає на оцінку твору. Формальні та художні вимоги можуть змінюватися в процесі розвитку композиції.

1.2. Класифікація
Шашкова композиція класифікується за системами гри (шашки –64 та шашки – 100), видами (основні та особливі), групами (в залежності від завдання, кількості та якості ігрового матеріалу).

1.3. Основні види композиції
До основних видів (жанрів) відносяться композиції, що розрізняються за характером гри, – проблеми, етюди, задачі та позиційні кінцівки.
У всіх основних видах композиції завдання виконують білі, розв‘язок повинен починатися з тихого хода. В проблемах, етюдах та позиційних кінцівках завданням є: „Виграш" або „Нічія", у задачах – „Запирання".

Проблема — композиція з переважно комбінаційною грою та кількістю білих шашок (простих, амок) більш ніж чотири. За спів відношенням шашок проблеми підрозділяються на групи.
У шашок – 64:
а) мініатюри (до 6 простих з кожної сторони);
б) кінцівки (до 12 простих з кожної сторони);
в) проблеми з дамками та простими у початковій позиції.
У шашок – 100:
а) мініатюри (до 7 простих з кожної сторони);
б) середні проблеми (до 12 простих з кожної сторони);
в) великі проблеми (до 20 простих з кожної сторони);
г) практичні проблеми (з простими);
д) проблеми з дамками і простими у початковій позиції.
Етюд — композиція з грою, характерною для ендшпілю, та кількістю шашок у білих не більше ніж чотири, у чорних — не більше ніж шість.
Задача — композиція з переважно комбінаційною грою та завданням заперти визначену кількість шашок.
Задачі в шашках – 100 та 64 підрозділяються за завданням на дві групи:
а) на запирання простих;
б) на запирання дамок та дамок з простими.
Розрізняють також задачі-мініатюри, в яких сили білих обмежені сімома одиницями.

Позиційна кінцівка — композиція з переважно позиційними та етюдними прийомами гри і кількістю шашок з кожної сторони не більше восьми.

Примітка.
Статті Правил охоплюють основні види композиції, але з відповідними
поправками можуть застосовуватися і до особливих видів.

1.4. Особливі види композиції. До них відносяться композиції:
а) з передачею першого хода чорним (наприклад, хід чорних – білі виграють);
б) зі зміною черги хода і збереженням завдання (наприклад, виграш білих незалежно від черги хода);
в) зі зміною черги хода і завдання (наприклад, хід білих – виграш, хід чорних – нічия);
г) з двома завданнями (одне з яких, наприклад, виконується при поверненні дошки на 180°);
д) з двома чи більше різними художніми розв‘язками (подвійна проблема, подвійний етюд і т. д.);
є) з оберненим завданням (піддавки);
ж) зображувальні (дамографічні), що відтворюють за допомогою шашок на дошці букви, цифри, малюнки, а також символічні, в яких процес розв‘язку відображає якусь подію;
з) на ретроградний аналіз (відновлення попередніх ходів для доведення легальності заданої позиції);
і) задуми (наприклад, завдання з додаванням або зняттям шашок з дошки у початковій позиції).

2. Формальніі вимоги
2.1. Основні принципи
Загальними необхідними вимогами до основних видів композиції є
легальність початкової позиції, наявність розв‘язку, економічність конструкції та фіналу, наявність тематичних варіантів, єдиний розв‘язок, а також умова відповідності виду. До проблем та задач ставляться додаткові формальні вимоги, що враховують специфіку жанру.

2.2. Легальність
Початкова позиція повинна бути легальною, тобто відповідати правилам гри. У сумнівних випадках автор зобов‘язаний вказати можливий останній хід чорних та білих.

2.3. Наявність розв‘язку
Завдання повинно виконуватись у всіх варіантах розв‘язку. Якщо хоча б у одному з них завдання виконати не можна, то композиції не існує.

2.4. Економічність конструкції та фіналу
Загальний принцип економічності форми композиції складається у виконанні авторського задуму мінімальними засобами. Економічність форми виражається в економічності початкової позиції (конструкції), гри та фінальної позиції.
Економічність конструкції та фіналу має для шашкової композиції настільки важливе значення, що віднесена до формальних вимог. У початковій позиції необхідно прагнути до рівноваги сил сторін. Економічність конструкції міститься в обов‘язковій участі всіх шашок у розв‘язку. Недопустимі статисти — шашки, які можна зняти з дошки без порушення авторського задуму та формальних вимог. Створення економічних фіналів або „удаваних слідів" за допомогою статистів також не виправдано. Економічність фіналу вимагає, щоб у ньому у білих не залишалось шашок, не потрібних для виконання завдання.

2.5. Тематичний варіант
Задум автора виражається в тематичному (композиційному) варіанті або в сукупності тематичних варіантів. Це продовження з художнім розв‘язком — точним порядком єдиних ходів, що приводять до економічного фіналу.
Більшість проблем через форсований характер гри є композиціями з одним тематичним варіантом.
В задачах вимагається не менше двох варіантів, причому кожний повинен бути тематичним.
В етюдах і позиційних кінцівках тематичне забарвлення можуть мати не всі варіанти або їх розгалуження. Щодо цих жанрів частіше застосовується термін „композиційне розгалуження". Етюди та позиційні кінцівки повинні мати не менше двох композиційних розгалужень.

Примітка.
Формальні та художні вимоги до етюдів та позиційних кінцівок тотожні, тому в подальших статтях Правил вимоги розглядаються лише до етюдів.

2.6. Наявність єдиного розв‘язку
Вимога наявності єдиного розв‘язку вимагає, щоб в тематичних варіантах завдання виконувалось без побічних розв‘язків лише одним шляхом, що задуманий автором.
Побічні розв‘язки прийнято розрізняти на повні та часткові.
Повним побічним вважається розв‘язок усієї композиції способом, що не передбачений автором. Будь-яка неточність першого ходу або наступних ходів до початку розгалуження на тематичні варіанти прирівнюється до повного побічного розв‘язка.
Частковий побічний розв‘язок – виконання завдання в одному або кількох варіантах способом, що відрізняється від авторського. Частковий побічний розв‘язок в проблемах з одним тематичним варіантом, а також у будь-якому варіанті задачі неприпустимий.
Вимога єдиного розв‘язку не розповсюджується на гру у фіналах проблем та на гру з однією білою шашкою в фінальних позиціях етюдів.

2.7. Додаткові формальні вимоги до проблем
1. У початковій позиції не дозволяється перевага сил у чорних більш, ніж на одну шашку. Зі сторони білих така перевага допускається.
2. Фіналом проблеми вважається позиція, що виникла після завершення комбінаційного задума білих. У ній право зробити неударний хід належить чорним. Допускаються фінали з однією білою шашкою (без чорних).
3. В тематичному варіанті проблем в шашки – 100 забороняються перестановки та інші неточності ходів, крім альтернативного хода та удару. Альтернативний хід – це двотактне (в два ходи) пересування білої шашки на одне й те саме поле через різні клітини дошки. Альтернативний удар – бій білих на одне й те саме поле, що
можливий у різних напрямках. До часткового побічного розв‘язку прирівнюється заключний удар дамкою на різні поля однієї діагоналі.
4. В проблемах з дамками та простими дамки повинні виконувати свої функції в процесі гри.
5. В практичних проблемах початкова позиція повинна бути природною, тобто подібною на положення з практичної партії.

Примітка.
Для практичних проблем допустимі відхилення від вимог, викладених у пунктах 2.4, 2.5 та 2.7 (п.3).

2.8. Додаткові формальні вимоги до задач
1. Усі фінали задачі повинні бути економічними.
2. Завдання повинно виконуватися точно, тобто запирається тільки така кількість та якість шашок, яка вказана в умові задачі.

3. Художніі вимоги

3.1. Основні принципи
Художні вимоги до композиції визначається єдністю форми і змісту, відповідністю ідейного задуму та засобів для його втілення. До загальних художніх вимог відносяться оригінальність задуму, варіантність гри, економічність зовнішньої форми та гри, чистота розв‘язку, красота розв‘язку. До всіх основних жанрів композиції пред‘являються також додаткові художні вимоги.

3.2. Оригінальність задуму
Оригінальність задуму заключається не тільки в ідейній чи тематичній новизні. Нове, красиве, більш вдале оформлення відомих ідей, тем та фіналів в тій чи іншій мірі теж відноситься до оригінальності.

3.3. Варіантність гри
Кількість та якість тематичних варіантів, „удаваних слідів" характеризують основний зміст композиції. Чим більший вибір продовжень у чорних і чим частіше завдання виконуються художнім способом, тим багатший, як правило, твір. Заманливі, але невдалі спроби білих (―удавані сліди‖) дозволяють краще підкреслити авторський задум.
До достоїнств одноваріантної проблеми можуть бути віднесені і додаткові комбінаційні варіанти (з неекономічними фіналами, неточностями в грі), якщо вони достатньо цікаві за змістом. В деяких проблемах можливий синтез різних за характером гри варіантів (наприклад, комбінаційних і позиційних). В таких випадках авторам потрібно пам‘ятати, що комбінаційна гра повинна бути найбільш видовищною частиною розв‘язку.

3.4. Економічність зовнішньої форми та гри
Економічність зовнішньої форми – це сприйняття малюнка початкової позиції. Легка та природна розстановка шашок роблять композицію більш привабливою, а її розв‘язок – більш доступним для всіх любителів шашкової гри. Тому мініатюра при інших рівних умовах краще громіздкої позиції.
Економічність гри передбачає активну участь всіх шашок в розв‘язку, відсутність вступних ходів, що не несуть ідейного навантаження. Надставка в початку розв‘язку (розмін для передачі хода чорним) знижує враження від композиції і повинна бути виправдана збагаченням змісту. Потрібно уникати, за можливістю, пасивних шашок (навіть тоді, коли вони здаються необхідними для дотримання формальних вимог).

3.5. Чистота розв‘язку
Чистота розв‘язку передбачає відсутність допустимих неточностей гри в тематичних варіантах та їх фінальних позиціях. Найбільш типовою неточністю гри є перестановка ходів. Перестановка віддалених від початку розв‘язку і суміжних ходів (наприклад, 5-го та 6-го) вважається меншим недоліком, ніж перестановка ближніх та несуміжних ходів (наприклад, 3-го та 5-го). Однак, у будь-якому випадку автор повинен намагатися усунути цей дефект. В проблемах та етюдах велике значення приділяється чистоті гри в фіналах.

3.6. Красота розв‘язку
Красота розв‘язку досягається неочевидним вступом, прихованими жертвами чи ходами (маневрами), які важко знайти, ефектними заключними ударами та фіналами. В етюдах тонкі маневри вражають набагато більше, ніж форсована гра. Бажано, щоб підсумок боротьби сторін у більшості варіантів не був зрозумілим до самого кінця, а розв‘язок супроводжувався «удаваними слідами».
В проблемах на стоклітковій дошці важливим елементом красоти розв‘язку є економічні жертви на правило більшості. Додаткові, другорядні варіанти не повинні затемнювати тематичну гру в проблемах та етюдах.
Якщо початок розв‘язку в них призводить до появи продовжень з невиразною та затяжною грою, з неекономічними та громіздкими фіналами, то такий вступ не виправданий.

3.7. Додаткові художні вимоги до проблем
1. Степінь оригінальності задуму в проблемі, що визначається:
а) новизною комбінаційної теми, ідеї або їх сполучення;
б) новизною оформлення теми, ідеї або їх сполучення;
в) новизною контргри чорних та її спростування;
г) новим або рідкісним фіналом (фінальним мотивом).
2. Природність розстановки, логічність останнього ходу чорних, рівність сил. Наявність у початковій позиції білої простої g1 при чорній простій h2 (і, відповідно, білої 50 або чорної 45).
3. Активність всіх шашок в комбінації.
4. Оптимальне (найкраще для вираження авторського задуму) розташування шашок – на строго визначених місцях.
5. В проблемах на 64-клітковій дошці – відсутність перестановок ходів, чіткість заключного удару, в проблемах на стоклітковій дошці – відсутність альтернативних ходів та ударів, часткового побічного розв‘язку в фіналі.
6. В проблемах у міжнародні шашки бажано ухилятися від неекономічних жертв. Жертва двох чи більше білих шашок одним ходом у одному напрямку вважається неекономічною та грубою (виняток – жертва двох одиниць, після якої чорна шашка, пройшовши через дамкове поле, залишається простою).
При жертві білих шашок на правило більшості чорні мають ілюзорний вибір удару в двох чи кількох напрямках. Якщо в якомусь напрямку віддається на одну шашку менше, ніж для обов‘язкового удару, то жертва визнається економічною. (приклади – 1:2, 1:3:4, 2:2:4:5).
Відхилення від цієї умови (наприклад, 1:3 або 1:2:4) є випадками неекономічних жертв та знижує оцінку проблеми. Ідеальною жертвою вважається така, що створює ілюзорний вибір бою типу 1:2, 1:1:2, 2:3:4 і т.п.

3.8. Додаткові художні вимоги до етюдів
1. Степінь оригінальності задуму в етюді визначається:
а) новизною схем, фіналів, мотивів та їх сполучень;
б) новизною ігрових прийомів та їх сполучень;
в) новим сполученням композиційних розгалужень;
г) тематичними повтореннями луна-фінали, луна - мотиви і т.і.
д.) та наявністю „удаваних слідів".
2. Надставка та готовий удар (напад чорних у початковій позиції) – серйозні недоліки етюдів.
3. Роль „удаваних слідів" в етюдах залежить від їх якості. Вони можуть впливати на варіантність гри, якщо відповідають вимогам, що пред‘являються до композиційного розгалуження розв‘язку.
Тематичний (тобто той, що підкреслює основний задум) „удаваний слід" прирівнюється до композиційного варіанту розв‘язку.
4. Фіналом композиційного розгалуження вважається:
а) фінальна позиція з однією одиницею у білих;
б) фінальний мотив (прийом), в якому беруть участь усі білі шашки.
5. В композиційному розгалуженні допускається одна неточність, що не призводить до часткового побічного розв‘язку:
а) перестановка ходів;
б) рух простої в дамки через сусідні поля дошки;
в) ход або удар дамкою на різні поля однієї діагоналі;
г) подовження розв‘язку на один хід без повторення позиції;
д) затягування розв‘язку з повторенням позиції.

3.9. Додаткові художні вимоги до задач
1. Степінь оригінальності задуму в задачі визначається:
а) новими або рідкісними фіналами;
б) новизною сполучення фіналів;
в) новизною ігрових прийомів та їх сполучення.
2. Відсутність готових ударів та фіналів у початковій позиції.
3. Відсутність „мертвих" (нерухомих, але непрямо граючих) та пасивних шашок.
4. Усунення в окремих варіантах перестановок ходів та двоїстостей гри (можливості виконати завдання різними способами, хоча й близькими до авторського).
5. Відмінність фіналів (запирання шашок на різних полях дошки)